Ростислав Чайка

Вперше я задумався про те, що я хочу сказати світу взагалі і Україні зокрема черговим Lviv Social Media Camp на початку листопада минулого року. Багато хто думає, що це просто конференція і я з радістю відповідаю “так, це й до того ж ще й конференція”. Ті, хто глибоко в темі організаторства і роботи з комьюніті, на заході їх називають community builders, розуміють, що такий проект розрахований більше на розвиток і вплив на комьюніті ніж на генерацію лідів, створення бренду, чи заробіток(заробіток з минулого склав 10 000 грн за три місяці титанічної праці – з задоволенням заплатив би ці кошти тому, хто якісно зробив би цю роботу за мене )

Минулий #uasmcamp був першим і за означенням був проривом. Знаю, після нього багато веб-студій, котрі добавили послуги SMM до свого портфоліо. Відслідковував багато компаній, котрі покинули створювати групи в FB і набрали до тисячі лайків на сторінках, завели твіттер, канал на YouTube – почали приймати замовлення, згенеровані в social media. Знаю деякі фірми у Львові, в котрих зараз до двох третин замовлень генерується в соц. мережах. І загалом почав менше зустрічати примітивних запитань, простіше стало спілкуватись з бізнес-середовищем на тему просування в соц. мережах. З’явилось спільне розуміння базових речей. Типовим став запит “Зараз я плачу гроші компанії Х за години потрачені на збільшення людей в групах і запрошення лайкнути мою сторінку, але розумію, що насправді просування в соц. мережах має бути інакшим. Запропонуйте мені щось проривніше”. Read the rest of this entry »

Вчора був на круглому столі “Ефект синергії: Нові можливості ІТ-спільноти України”. Тезисно чим мені запам’яталась ця подія:

Андрій Садовий, розповів що гордиться львівськими айтішниками, що це уже помітна категорія населення в місті. Місто буде старатись допомогти компаніям. Зараз є проекти виділення землі і побудови технопарку. Також є ідеї виділення землі і побудови будинків для програмістів для забезпечення житлом.

Микола Роєнко, перший президент ITUkraine і президент на 2011 рік. Привітав всіх з Миколаєм Розповів чим займалась ITUkraine в 2011 році – підготовка законопроектів і відносини з владою. Повідомив, що на 2012 рік президентом ITUkraine вибрано Тараса Кицмея і центр прийняття рішень тепер переноситься у Львів.

Тарас Кицмей – розповів про історію створення ITUkraine, концепцію і чому кожного року переобирають президента ITUKraine. На сьогоднішній день розмір експортної ІТ-індустрії перевищує 1 млрд дол. США, тут працює близько 200 тис. ІТ-спеціалістів, з яких 30-40 тис. зорієнтовані на експортну галузь. Щорічне зростання галузі – 30-40% в рік. Сьогодні в Україні є можливість створити 150-200 тис. працівників ІТ-галузі для орієнтації на експорт.

Read the rest of this entry »

Спілкуючись з проектами особисто, під час консультацій, беручи участь в багаточисельних дискусіях на різноманітних стартап клубах, крештестах, конференціях і інших тусах на протязі двох років помічаю одну цікаву тенденцію – як тільки мова заходить про інвестиції, присутні різко поляризуються і умовна компанія перетворюється на два ворожі табори. Одні стверджують що інвестиції – це зло, а інвестори – паразити, котрі якщо прийдуть то вбьють будь-яку ідею і ще залишишся винним гроші (це не вигадки, я дійсно декілька раз чув майже слово в слово:)) Інші, як правило консультанти з залучення інвестицій і ті стартапи, котрі мають інвестора, стверджують, що без інвестицій стартап не виживе і взагалі у всьому світі, якщо ти стартап, то у тебе є інвестор. В результаті багато хто не розуміє чи варто йому залучати гроші в стартап, існує боязнь віддавати контроль над проектом. Стартапщики в розгубленості через протиріччя думок Оскільки часу в нас трішки більше ніж під час запальної дискусії, де потрібно швидко вистрілювати аргументи, поки тебе не перебили, висловлю свою точку зору.

В штатах ринок дуже динамічний і кмітливих людей в галузі як і грошей багато. Інколи буває, що стартап має з десяток прямих конкурентів. Швидкість в такому динамічному середовищі дуже важлива. Якщо б Google чи Facebook одразу ж монетизовувались баннерами і не так швидко росли через відсутність можливостей обслуговувати багато користувачів і девелопати нові фічі, можливо ми б бачили зараз іншу соц. мережу чи пошуковик в якості лідера ринку. Одразу знайшовся би проект котрий залучив інвестиції, догнав по функціоналу і кількості користувачів завдяки платному маркетингу лідера і далі вийшов на перше місце. Таке вже неодноразово вже відбувалось наприклад на ринку пошуковиків.

В Україні ситуація інакша. Ринок вузький, стартапів мало і у всіх нішах за винятком електронної комерції у проектів практично немає конкуренції. В такій ситуації багато підприємців вибирають повільно розкручуватись своїми силами.

Ще одна причина – відсутність досвіду в бізнес-девелопменті. Більшість стартапщиків, з котрими ми разом писали Executive Summary не знали цифри свого мультиплікатора, а коли ми її досліджували і обраховували можливе ROI вирішували використати власні кошти, адже не розуміли навіщо віддавати стільки грошей інвестору Доводилось нагадувати про ризики.

Також на свідомість ще впливають дикі історії з 90-х і нулевих, коли інвестор забирав в ініціатора ідеї 70%-90% проекту (як правило в електроніці або реальному бізнесі), що можливо й було правильно тому що крім ідеї в ініціатора нічого й не було.

Є чіткі критерії коли варто і коли не варто залучати інвестора для свого проекту. В залежності від того попадає чи ні ваш проект під ці критерії і варто орієнтуватись чи залучати інвестиції.

Чого не варто робити:

• - Не варто брати просто гроші. Як правило краще взяти smart money – гроші + досвід в певній галузі: побудови команди, бізнес девелопменті, - Брати інвестиції тому що всі беруть і хочеться купити нову машину / крутий офіс / гарну секртаршу
• - Називати суму інвестицій зі стелі, скільки не страшно, рівно ж як і точну суму до копійки – завжди є певні припущення і в стартапі з його ризиками важко все прорахувати, але порядок, базуючись на певних підрахунках визначити можна.
• - Брати інвестиції в друзів, брати в знайомих останні гроші або значну для них суму під інвестиції – стартап це завжди ризик і є великі шанси, що все буде не так як бачиться на початку.
• - Брати гроші в людей, котрі далекі від венчурного бізнесу і не розуміють попереднього пункту.

Коли варто залучати інвестора:

Декілька прикладів коли залучали інвестиції українські стартапи:

Prom.ua, засновник Микола Палієнко: На момент залучення інвестицій власні гроші практично закінчились, ми вдень працювали на роботі, а в другу зміну розвивали стартап, багато коштів йшло на маркетинг. Могли так продовжувати й далі, але коли Allegro Group запропонувало інвестиції, ми поторгувались і погодились. Зараз бачу, що це було правильне рішення – додались нові можливості, змогли вийти і закріпити за собою місце лідера в галузі.

Auction.ua, засновник Ярослав Максимович: Потрібні були кошти для ривка, щоб збільшувати клієнтську базу і розвиватись. Також цікавий був досвід в розвитку великих національних проектів.

Протягом своєї більш ніж двохрічної діяльності, як засновника Lviv Startup Club та Startupline і консультанта стартапів часто стикаюсь з гарними ідеями стартапів, котрі спіткнулись об реалізацію. Знаю декілька чудових ідей, котрі пиляться на поличках роками очікуючи “коли буде час” в ініціатора. Разом з тим бачив і інші приклади – стартапи, що розробляються рік-півтора, з багатьма тисячами стрічок коду і складною функціональністю. Коли немаленька команда довго і відчайдушно кодає продукт, а потім виявляється, що продукт нікому не потрібен, вирішує неіснуючу проблему (як це сталось зі стартапом Особистість) або конкуренти вже випередили засновників і зайшли першими на ринок якраз за цей рік, що бідбувалась розробка. Також бачив і підприємців з реального сектору, котрі неймовірно креативні з своїми ідеями, але відкладають їх бо думають, що “це ж потрібно шукати програмістів, щоб реалізувати, а платити на початку зарплатню немає з чого”.

Основною причиною цих проблем є написання основних фіч проекту “з нуля”, особливо використовуючи низькорівневий фреймворк для розробки, котрий вимагає одразу багато зусиль для навіть самого простого функціоналу. Я доволі мало бачив стартапів написаних на Java, трішки більше на .NET, але теж небагато.

Потрібно будувати свої стартапи на відкритих CMS і сервісах, що дозволяють швидко зробити основний прототип і зробити customer validation – зрозуміти, чи потрібен ринку цей продукт, наскільки віддано ним будуть користуватись юзери. А вже пізніше, у випадку успіху, швидко переписувати на Ruby on Rails, Python чи іншій “стартаперській” мові програмування і будувати “правильну” архітектуру проекту.

Зараз існує цілий перелік відкритих CMS, котрі можна використати, щоб підлаштувати під прототип свого стартапу. Основні звичайно – Drupal і WordPress. На них можна доволі легко підняти mashup (суміш, збірку) з відкритих сервісів, що надають своє API для розробників, таких як Google Maps, Mailchimp, Facebook та інших. Основне в такій розробці – старатись зрозуміти архітектуру системи і реалізовувати додаткові можливості в вигляді плагінів, а не хакати движки.

Як зрозуміти, що варто перестрибувати з WordPress і писати систему з нуля? З точки зору фінансів – звичайно найкраще тоді, коли ви вже заробили кошти на повноцінне рішення. З точки зору розвитку продукту – тоді, коли з’явилась критична масса користувачів, котрі вимагають кращого сервісу.

Декілька прикладів неблогових стартапів, що пішли шляхом використання відкритих CMS і sсервісів:

Plantly.com – сервіс-порадник в особистому інвестуванні коштів, написаний і досі працює на WordPress

Edocr.com – сервіс для поширення корпоративних документів, написаний на Drupal.

Ну і нарешті сама найперша версія Groupon, котрий недавно вийшов на IPO і був оцінений в $15 млрд була написана на WordPress.

Вчора спілкувався з починаючим стартапщиком. Чоловік займався ще донедавна викупом вживаної техніки у великих компаній Європи і імпортом її в Україну. Потім цим зацікавилась податкова і… далі банально. Вдалося вийти з цього з невеликим кешем. Потім прийшов на Lviv eCommerce Forum, котрий я проводив в травні і познайомився з електронною коммерцією. І уже за 5 місяців у нього оборот пів мільйона гривень в місяць. Є декілька програмістів, котрі займаються автоматизацією рутини, котрої зараз в eCommerce багато, і оптимізацією розміщень товарів. Власне його скрипти і роблять йому такий оборот. Консультувався у мене по перетворенню цього в продукт. Розуміє свої сильні сторони, готовий купувати там, де обмеження. І неймовірна придумка і розуміння у що варто інвестувати час і гроші. Коли чую такі історії – розумію заради чого я інвестую стільки часу і зусиль у проведення всіх своїх конференцій.

Часто чую від стартапщиків, котрі тільки задумуються над своїм проектом сумніви в тому, чи вдасться прожити з свого стартапу. Дехто, хто вже задевелопав бету та зрозумів щоб були користувачі потрібно вкладатись в інтернет-рекламу, а для цього потрібні гроші. Свої особисті в великих кількостях тратити не хочеться, та й не безмежний власний капітал у середньостатистичного програміста. Тому й не дивно, що приходить розуміння, що щоб проект жив і розвивався – потрібно його монетизовувати. Інколи буває так, що працює собі стартап, робить корисну справу на ринку, сервіс хороший, дизайн зручний, користувачі справно платять. І тут з’являється проект, котрий робить приблизно те саме, але … безкоштовний. І ти розумієш, що у тебе залишилось максимум пів року до того, як твої користувачі перейдуть до твоїх конкуретнтів. Також інколи при консультуванні я зустрічаюсь з питанням “А що робити якщо є продукт, але немає ідей і перспектив що за нього будуть платити?”

Як правило причиною всіх проблем з виживанням і успіхом навіть дуже хороших продуктів на ринку є неправильно побудована модель монетизації: гроші беруться там, де люди не готові платити або невипущено продукту за який готові платити. Дуже часто я стикаюсь з тим, що власник стартапу немає розуміння яка саме створена довіра до його продукту і якою аудиторією він володіє. Часом буває небажання зробити наступний крок, котрий і принесе успіх. Дуже сумно бачити, як підприємці здаються за крок до перемоги.

Адже інколи достатньо добавити один пазл в загальну картинку, виправити один баг в програмі, щоб запрацювала вся система, що й дозволить вам успішно розвиватись.

І дуже часто таким пазлом буває Freemium – бізнес модель, яка полягає в пропозиції скористатись комп’ютерною грою, продуктом або послугою безплатно, в той час як розширена (покращена, преміум) версія послуги чи продукту продається за додаткову плату. Термін Freemium придумали як комбінацію з двох англійських слів – free (безплатний) та premium (покращений, вищої якості). Ціллю поширення свого продукту на основі Freemium моделі є залучення широкого кола користувачів та отримання їх відгуків, спроба оцінити потрібність продукти (сервісу) на ринку, виявлення платоспроможного попиту на продукт (сервіс) з покращеними якостями.

Read the rest of this entry »

Людям, котрі перший раз приходять на стартап-туси або спілкуються з серійним підприємцем чи інвестором інколи буває тяжко зрозуміти про що йде мова чи що у них насправді питають. Інколи правда певні доповідачі на конференція доводять ситуацію з використанням вузькопрофесійних термінів до смішного і можна починати грати в буллшіт бінго, але це тема окремої статті.

Проблема в тому, що в світі стартапів вже склалась певна термінологія, котрою всі користуються і замість того, щоб довго пояснювати, що ваш інтернет-сервіс буде вільний в використанні для всіх, а потім ви будете робити покращені аккаунти і брати за них гроші достатньо, коли вас питають про бізнес-модель просто відповісти “фріміум”.

Я вирішив зібрати всі відомі мені стартап-терміни в один словник для того, щоб зробити життя новачків простішим.

Отже here we going:

Стартап – словник.

Стартап. Існує багато визначень цього слова. Я люблю використовувати наступне:

Продукт, що вирішує певну проблему інноваційним технологічним способом і може бути легко відмаштабованим.

Bootstrapping – самозабезпечення, бутстрепати – робити стартап на свої власні обмежені кошти без залучення венчурного чи іншого фінансування.

Сo-founder – співзасновник, партнер по стартапу.

Coding for equity – модель співпраці між програмістом і стартап-підприємцем при якій підприємець платить за розробку частками акцій в майбутньому стартапі. Інколи добавляється ще невелика погодинна оплата “на підтримку штанів”

Dotcom – компанія, бізнес-модель котрої повністю базується на Інтернет. Після буму і краху подібних компаній на початку 2000-х слово означає незрілу бізнес-модель, що намагається виїхати на модному тренді.

Elevator pitch – формат короткої простої і швидкої розповідь про суть стартапу. Зазвичай триває від 30 секунд до 2 хвилин. Очікується, що за цей час ви маєте розповісти про те, що робить ваш стартап так, щоб це зрозуміла ваша бабця чи 7-річна дитина. Ідея в тому, щоб встигнути розповісти про вашу задумку поки їдете з інвестором разом в ліфті.

Equity – частка акцій в стартапі.

Executive Summary – короткий формат представлення інформації про стартап, котрий містить всю необхідну інформацію для інвестора на 1-2 сторінках.

Freemium - Бізнес-модель, котра передбачає залучення користувачів за допомогою безкоштовної частини сервісу, з подальшою конвертацією в платних користувачів розширенної версії послуги. Виникла як поєднання двох слів “free” і “premium”

Founder – засновник стартапу, автор ідеї, як правило власник і директор компанії.

IPO – Первинне розміщення акцій стартапу на біржі.

SaaS – Software as a service, перетворення програмного забезпечення на послугу, доступ до котрої відбувається через Інтернет. Таким чином з користувача знімається інсталяція, підтримка і оновлення ПО

Smart money (розумні гроші) – модель фінансування стартапу, коли інвестор вкладає не тільки гроші, але й свої знання, досвід, зв’язки і розуміння ринку.

Valuation – оцінка проекту при інвестуванні чи купівлі стартапу. Існують різні підходи і методи, зрештою все зводить до того, як домовляться.

Stages – стадії стартапу.

Pre-Seed стадія (pre-seed stage) – є ідея, але незрозуміло як її реалізувати, чи варто реалізовувати і чи можна її реалізувати технічно, а також чи пренесе вона гроші.

Стадія прототипу (prototype stage) – стадія розробки технічного завдання і інтерфейсу або наукового обгрунтування чи кодування технології.

Seed стадія (посівна стадія, seed stage)

Стадія стартапу, коли вивчається ринок, пишеться Executive Summary, складається бізнес-план, тестується ринок на наявність потреби.

Стадія pre-IPO – стадія, коли стартап готує документацію для публічного розміщення своїх акцій на ринку (IPO)

Стадія pre-startup (pre-startup stage) – від виникнення ідеї до початку її реалізації програмістами.

Стадія startup (startup stage) – стадія запуску і початку роботи

Стадія виходу (exit stage) – виход з проекту венчурних інвесторів

Стадія розширення (expansion stage) – вихід стартапу на нові ринки, розширення цільової аудиторії

Стадія росту (growth stage) – Досягення стабільного росту на початковому цільовому ринку

Стадії фінансування:

• Seed round
• Angel round
• Series A / Series B round

Бізнес-ангел: приватний інвестор, що вкладає капітал в стартап для подальшого отримання грандіозного прибутку, щоб не було скучно на пенсії чи з любові до вашого продукту. В Україні як правило зустрічається тільки перший варіант.

Бізнес-модель: опис того, як компанія буде заробляти гроші або збільшувати капіталізацію.

Буллшіт-бінго: Гра придумана для боротьби з надмірним використанням вузькопрофесійних термінів доповідачами на конференціях.

Венчур (венчурний інвестор) - інвестор, що зацікавлений в вкладенні грошей в середньо- або високо-ризиковий проект з надією на високий прибуток, котрий в десятки раз буде більший за вкладені кошти.

Інновація – високоефективне know-how, нова технологія, що комерціалізована на ринку.

Капіталізація – вартість компанії на ринку.

Кейс – Опис конкретної бізнес-ситуації. Використовується в навчанні, або як спосіб підтвердити теорію.

Монетизація – процес заробляння грошей на стартапі за допомогою бізнес-моделі.

Пітчити – розповідати про свою ідею за допомогою elevator pitch.

Прототип(prototype) – працююча модель вашого стартапу, котра вирішує основну проблему, але не може використовуватись кінцевими користувачами.

Технопарк – об’єднання навчальних закладів, технологічних компаній, дослідних лабораторій, можливо інкубаторів на базі спільної інфраструктури. Концентрації спеціалістів на одній території

Перед тим, як їхати на стартап-конференцію киньте оком на цей список, він допоможе вам стати своїм серед стартап-підприємців, буде сприяти розвитку стартап-культури і зекономить багато часу при спілкуванні з інвесторами.

Також проше постити в коментарях всі слова, котрі варто добавити в цей словник.

Вчора проводив майстер-клас “Інтернет-маркетолог: перспективна професія майбутнього” в Тернополі. Ціллю виступу було показати для студентів, програмістів і локального бізнесу чому варто розібратись з інтернет-маркетингом, які бенефіти можна отримати завтра, якщо освоїти його зараз. Власне майстер-клас можна розглядати як продовження моєї недавньої статті “Інтернет-маркетолог: професія майбутнього”.

Аудиторія зібралась доволі різна – від програмістів і стартапщиків до НГО і власників рекламних агенцій і медіа-ресурсів. Задавали багато питань, все старались випитати щось додаткове, чого не було в темі майстер-класу. Мені сподобалось.

Презентація з майстер-класу:

Відгуки декого з учасників:

Остап Стець:

Мені сподобався Ваш тренінг, все було простим для розуміння та запам’ятовування. Інформація для людей, які зацікавлені в тому, щоб стати інтернет маркетологами. Дуже добре, що була сесія питань-відповідей. Загалом у Вас досить хороші ораторські навички, Ви добре тримаєте зоровий контакт. Але Вам можна навчитись краще працювати з голосом та жестикуляціями. Особисто для мене все відбувалося занадто повільно. Місцями було занадто багато пунктів (не під час сесії, а під час відповідей на запитання). Ну і основний мінус – занадто мало часу було виділено на тренінг в загальному

Богдан Хомів:

Як людина, котра немає прямого відношення до маркетингу, як такого, зокрема інтернет-маркетингом займався на базовому рівні, можу сказати що тренінг був досить цікавий та корисний. Цікаво було дізнатися тенденції та перспективи інтернет маркетингу в Україні, яким має бути успішний маркетолог, що треба знати та які треба мати навички, щоб стати інтернет-маркетологом. Найбільш позитивною була жива дискусія під час семінару між учасниками, постійно виникали запитаня, на які доповідач давав чіткі відповіді. Сподобалася відповідь на дуже тонке запитання, як відповів Ростислав: – “За детальнішу інформацію потрібно платити”. Навіть після того, як Ростислав завершив семінар, ми ще з хлопцями вели дискусію по питанню, який все ж таки має бути інтернет-маркетолог, які риси мають бути в тої людини, щоб стати успішним інтернет-маркетологом. Особисто мені, думаю всім присутнім також, семінар був цікавим та пізнавальним.

Віра Залецька:

Мені дуже подобається моя пофесія, яка вимагає постійного навчаня та розвитку. Нові знання, вміння, контакти я одержую на різноманітних майстер-класах, тренінгах, конференціях ets. Дуже вдячна Ростиславу за приїзд в Тернопіль (мені вже не довелось витрачати час та гроші на дорогу))). Цікаво було слухати про професію інтернет-маркетолога, актуальна тема навіть для нашого містечка. Чекаємо Вас із наступними тренінгами!!!

SilverOK:

Все сподобалось. Дізнався про цікаві Інтернет ресурси, про заходи, такі як Lviv Social Media Camp, які планую відвідати.

В загальному було дуже цікаво, так як інтернет-маркетинг це саме те що мені потрібно для просування товарів та збільшення об’ємів торгівлі.

Я пам’ятаю, як був період, коли вже країною крокували social media, а деякі відчайдухи створювали і розкручували форуми. В той же час коли просте створення групи давало одразу 200-300 учаників. Зараз щось подібне відбувається з інтернет-магазинами побутової електроніки.

Хочете дізнатись про новий ринок, що переживає бум? Хочете зробити стартап і не знаєте в якій галузі спрямувати свої зусилля?

Можливо сидячи в Україні деякі можливості і здаються фантастичними. Проте пройде декілька років і так як з проекту будується будинок, як спочатку читали про Facebook в техноблогах, а через чотири роки нас уже добавляли в ньому наші співробітники, речі котрі зараз зароджуються в Каліфорнії стануть реальністю і у нас.

Потрібно уявляти і думати над проблемами, котрі тільки з’являться через декілька років в новій ніші чи в зв’язку з появою нової технології.

Зараз подібна ситуація на ринку mobile eCommerce. Давайте подивимось що там відбувається і попробуєм зрозуміти, які проекти можна копіювати на український ринок вже зараз, щоб бути розеткою через 5 років. Можливо також вам прийде ідея які стартапи потрібні на глобальному ринку вже зараз. Інколи буває, що в нових нішах з’являються можливості, через невелику потенційну цінність (1-10m) нецікаві хлопцям з Долини. Що ж, думаю це непоганий варант, щоб почати шлях до справді крутих проектів?

Виглядає так, що люди в цілому світі все більше використовують смартфони. І хочуть за допомогою них вибирати найкращий варіант покупки потрібних продуктів. В 2010 було зроблено за допомогою смартфону покупок на загальну суму $3.4 млрд, в 4 раза більше ніж в 2009 році. За прогнозами аналітиків загальний ринок mCommerce в 2015 складатиме $120 млрд.

Amazon випустив Price Check for iPhone, який дозволяє користувачу відсканувати штрихкод продукту, зробити фотографію, чи сказати ім’я продукту і отримати доступ до його повного опису на Amazon marketplace. Користувачі можуть читати огляд продукту, добавити продукт до списку бажаних, share продукт і вирішити чи Amazon пропонує кращі умови, ніж супермаркет в якому сканується продукт. Amazon повідомляє, що апплікацією користуються мільйони раз, особливо на вихідних.

Також Amazon випустив Flow.

У eBay вже була eBay RedLaser – в багато чому аналогічна апплікація.

- Якщо ви плануєте вийти на ринок України з інтернет-магазином наприклад аксесуарів для iPhone найкраще вам запропонувати вашим клієнтам скачати iPhone app – це підвищить їх лояльність і прив’яже до вас до наступної покупки телефона чи аксесуарів. Запускаєте нішевий інтернет-аукціон? Якщо не почнете з mobile app шансів у вас небагато.

На глобальному ринку з’являються наступні перспективи: - Експертні системи над eCommerce продуктами: ви не знаєте як доглядати за акваріумом з рибками? не біда скачайте відповідний апп і він буде радити вам як часто міняти воду чи чим годувати їх взимку. І допоможе купити відповідний продукт. - В класичній eCommerce недавно був період поведінкового інтернет-маркетингу. Хто краще знає поведінку користувача – що він любить купувати і що йому потрібно за його смартфон? - Зв’язок Location Based Services з eCommerce. Поки що немає елегантних реалізацій. А так хочеться натиснути кнопку “Хочу пообідати” на смартфоні, щоб він зрозумів, що вам потрібна найближча пастерія з акційними бізнес-ланчами і привітними офіціантами. Можливо навіть уже замовив один з пропонованих на вибір бізнес-ланчів, щоб не втрачати часу на очікування - Движок для створення мобільного аппу для інтернет-магазину. - Управління інтернет-магазином зі смартфону (тут очевидно буде багато роботи з магазинами під різні движки)

Щось останнім часом серед бізнесменів чути постійний український плач про те, що бізнес не йде, клієнтів немає, а держава відбирає останню копійку. В той же час креативні і розумні студенти жаліються, що немає цікавої роботи, ніхто не бере без досвіду, зарплати початківців мізерні і доводиться тяжко працювати. Водночас деякі знайомі програмісти роблять по-справжньому класні сервіси, цікаві стартапи і боляче спостерігати, як стають відомими і займають перше місце не вони, а їх конкуренти, котрі дуже часто мають набагато гірші продукти.

Це й не дивно, адже бізнесмени, котрі жаліються на клієнтів дуже часто не розуміють, що світ змінився за останні 5 років. В Україну прийшов його високість Інтернет, досягнувши цього року 16 млн. інтернет-користувачів. І змінилися вподобання людей.

Зараз з’явилася вже дедалі значніший прошарок людей, котрі не дивляться телек, не слухають радіо і ігнорують рекламу в газетах. Всю інформацію вони черпають з інтернет-сайтів, а час проводять спілкуючись в Facebook чи Twitter.

Стосовно студентів – їх основна біда, що в вузах їх вчать думати і вчитись, але не дають знань в перспективних спеціальностях. Якщо й попадаються частини актуальної інформації – вони тонуть в тоннах зазубреного і не потрібного. А без реального досвіду важко відрізнити одне від одного.

Стартапщики ігнорують маркетинг. Як це не дивно, але більшість з них натхненна правильною по своїй суті думкою, що якщо створити щось дуже потрібне і геніальне – люди самі будуть про тебе розповідати. Як це сталось з Facebook чи YouTube, реєстрації в яких поширювались неначе епідемія. Але чомусь упускається момент, що в одному випадку Цукерберг гарно продумав соціальні механіки стимулювання, а в другому в обслуговування сервісу заливались неймовірні кошти.

У мене є хороша новина для всіх трьох категорій. Вихід є і називається він “освоюйте інтернет-маркетинг”. Підприємцям варто переорієнтуватись на інтернет-аудиторію, яка вже звикла всю інформацію про товари і послуги отримувати з інтернету. Тут діють трішки інші закони ніж в прямих продажах в магазині. Тому незамінним другом підприємця повинен стати інтернет-маркетолог. В Україні росте інтернет-торгівля. Росте, починаючи з 2005 року по 50% щорік. Цього року експерти говорять про 80% ріст. Її обсяг уже склав близько 500 млн долларів і це ще далеко не насичення. Відкриваються нові ніші в електронній торгівлі.

Створюються гіганти такі як aukro.ua чи rozetka.ua. Разом з тим успішно існує ще й близько 10 000 малих-середніх веб-шопів. Вся ця індустрія теж потребує спеціалістів, котрі вміють приводити на сайт цільових відвідувачів.

Студентам варто освоювати цю професію вже сьогодні – завтра вона знадобиться в тисячах компаній. До мене часто приходять доволі успішні власники стартапів і просять контакти інтернет-маркетологів з курсів “Інтернет-маркетинг базовий”. Один знайомий серійний стартапщик зі Львова відчаявшись знайти потрібних займається перековкою сам, не розуміючи чому не може знайти потрібну людину на ринку праці.

Іншим стартап-підприємцям варто брати приклад зі старших товаришів. Вміння зробити для свого проекту правильний інтернет-маркетинг дозволить вам привести достатню кількість зацікавлених в вашому сервісі, зрозуміти що саме вони цінують в вашій затії, швидко вийти на монетизацію і розвиватись вперед.

Інтернет-маркетинг це мистецтво поєднане з технологіями. І якщо мистецтво з’являється з досвідом, то необхідні технології можна освоїти. Отже що потрібно, що стати хорошим інтернет-маркетологом?

Вміння вселитись в шкуру свого клієнта. Дуже важливе вміння для всіх маркетологів, не тільки пов’язаних з інтернет. Вам потрібно вміти дуже добре уявляти вашого ідеального клієнта: як він виглядає, про що говорить, с ким дружить, ким працює, у що вірить і для чого може купувати товари, які ви просуваєте. Мало того, вам потрібно вміти подивитись на світ його очима, зрозуміти його цінності і переживання.

Навики дослідника і інтервьювера. Вміння чути людей і розуміти відповіді. Часто, щоб здобути інформацію з попереднього пункту потрібно дуже багато спілкуватись. Вміти задавати каверзні питання: “якщо ви кажете, що хочете економити, чому купуєте в магазині, а не на інтернет-аукціоні?” Інколи, коли доступу до ЦА немає – вміння проводити непрямі дослідження, експериментувати, проводити тести і досліди. І не вірити в свої теорії, поки вони не підкріплені результатами у вигляді грошей клієнтів заплачених вашому основному клієнту, якому потрібно продати його товар. Знання математики і вміння швидко рахувати Цифр буде багато у вигляді різних показників і їх потрібно любити.

Це загальні знання, котрі пригодяться будь-якому маркетологу. Тепер спеціальні: - Знання SEO. Так, так, більшість українських інтернет-маркетологів виросли саме з сеошників. Принаймі знати загальну інформацію які фактори впливають на позицію сайту в пошуковій системі і як ними можна маніпулювати. А також розуміти, що CTR в органічній видачі може плавати по різним категоріям товарів і сервісів. - Навики копірайтингу. Принаймі достатні для того, щоб описати яка класна вечірка у вас буде на Новий Рік, вивісити у себе в Facebook і отримати з десяток просьб долучитись до самої крутої новорічної вечірки інституту. - Знання того, як поширюється інформація в соц. мережах. У мене завжди викликає підозру інтернет-маркетолог, котрий не зареєстрований в facebook, не має сотні фолловерів в twitter і не записав жодного відео для ютуба.

- Вміння швидко освоювати нові інтернет-сервіси: розібратись як згенерувати звіти в adwords чи добавити код відслідковування Google Analytics в Mailchimp.

Якщо ви переходити з реального сектору в інтернет-маркетинг, можливо вам будуть корисні наступні ідеї: - Інтернет-реклама завжди націлена на кінцевого клієнта. Забудьте про охоплення аудиторії і коврові бомбардування по площам міст чи газетним шпальтам. В інтернеті працюють точкові удари. - Забудьте про “реклама – це лотерея”, звичайно креативність потрібна, проте її результативність завжди можна заміряти за допомогою ключевих показників - Керованість в реальному часі. Якщо звичайну рекламну кампанію можна порібняти з боулінгом – запустив кулю і чекаєш спрацює чи ні, то інтернет добавляє до цією кулі джойстик і ви зможете керувати кампанією у реальному часі – майже як біржовий брокер з двома моніторами.

- Любити аналізувати еффективність своїх дій і розуміти метрики.

- Незашореність – open mind в виборі інструментів. Це теж гранично важливо – не зациклюватись на схемах, що вже раз спрацювали. Не чекати від них постійності. Раз спрацювало – добре, якийсь час працює – прекрасно. Уже не дає результатів – ну що ж, ми ж знаємо що робити?

Загалом мистецтво інтернет-маркетолога вмінні адаптувати і масштабувати для електронних каналів доступу до клієнтів ті підходи чи прийомчики, які вживу використовує найкращий продажник продукту.

Інтернет-маркетолог зараз це високооплачувана професія. Розсилка по інтернет-маркетологам мого хорошого товариша Роми Рибальченка показує ЗП інтернет-маркетологів від 1 року досвіду рідко буває нижчим за 500 у.о. Статистика зарплат показує маркетологи – друга по оплачуваності робітнича професія в Україні. А останнім часом прослідковується і наступна тенденція – хороші інтернет-маркетологи стають засновниками інтернет-магазинів чи веб-сервісів (інтернет-стартапів)